Вирощування і застосування базиліка лимонного

Базилік лимонний — пряно-ароматична рослина. Цей вид вивели радянські селекціонери в 20-30-і роки XX століття. Використовується в кулінарії при приготуванні гарячих страв, для маринування або консервації. Вважається універсальною приправою, підходить до м’яса, риби і овочів. У народній медицині застосовується як антисептичний і антибактеріальний засіб. Для збереження аромату потрібне дотримання точних правил вирощування рослини.

Особливості застосування базиліка лимонного

Висота куща базиліка з ароматом лимона — 30-35 см. Стебло пряме, листя яйцеподібні, з зубчастими краями, світло-зеленого кольору. Суцвіття колосоподібне, блідо-зеленого кольору. Сорт ранньостиглий. Листя рослини використовуються в свіжому, сушеному і консервованому вигляді.

Базилік лимонний використовується для приготування гарячих і холодних напоїв

Пікантний пряний смак забезпечив цій культурі популярність в кулінарії. В їжу використовують надземну частину рослини: стебло і листя, в Азербайджані — насіння. Ця зелень затребувана в наступних якостях:

    • в сирому вигляді — для салатів, бутербродів, омлетів, солінь і маринадів;
    • в маринованому — листя попередньо поміщаються в масло і сіль, потім додаються в соуси і гарніри;
    • в сушеному — така приправа підходить для м’яса, риби, а також приготування гарячих і холодних напоїв.

Базилік гармонійно поєднується з іншими приправами: розмарином, коріандром, естрагоном або м’ятою. У стеблі рослини міститься ефірна олія. Поживна речовина відрізняється бактерицидними властивостями, дезінфікує і загоює ранки. Трава знижує здуття живота і нормалізує травлення.

Базилік лимонний: вирощування

Базилік — невибаглива культура. Зростає в городах і на підвіконнях. Вирощується розсадним способом, час посіву — початок квітня. Догляд за розсадою передбачає регулярне зволоження ґрунту і розпушування.

При посадці у відкритий грунт враховуйте наступні моменти:

    • розсаду висаджуйте на початку червня, рослина вразливе до заморозків, в холодну погоду гине;
    • вибирайте відкриті, сонячні ділянки, в тіні кущик незабаром зачахне;
    • не допускайте цвітіння, якщо не зривати бутони, листя стануть неїстівні;
    • пряну траву не висаджуйте 2-3 роки поспіль на одному і тому ж місці; великий ризик масового захворювання.

Збір листя відбувається в кінці липня і на початку вересня. Листочки акуратно відокремлюються по одному від стебла. Сушка проходить в тіні і на відкритому повітрі. Рекомендується пов’язувати зелень в пучки і підвішувати до стелі. У такому вигляді трава зберігається до 6-8 місяців. Приправа внесе різноманітність в м’ясне або рибне блюдо, а також стане доповненням до напою.